Велике кохання в маленькому місті

Серед усіх пар – ця відрізняється. Своїм великим коханням. Ні, я не про те, що ваше є меншим, але їхньому вже 52 роки і воно постійно росте.

Він пише вірші, а вона смачно готує. Він за освітою інженер, а вона – маляр. Знайомиесь: Петро і Тетяна Черняк – батьки Олени Дикої. Приїхали на фестиваль, до своєї доньки. Говорять, що успішна сім’я – коли батьки є друзями для своєї дитини. Тож вони без всяких питань підтримували Олену в організації фестивалю.

За словами пана Петра – дуже важливо, щоб покоління не втрачало взаємопорозуміння. В цьому і полягає сенс ретро фестивалю. Без історії немає майбутнього, а ми знаходимо її тут. Зі щирою посмішкою і неприхованим блиском в очах читає:

Відспівали для нас солов’ї

І троянди для нас відцвіли,

І нема вороття тим рокам

Як ми молодими були.

Вже покрив наші скроні давно,

Наче сніг, білий цвіт сивини,

І хоч смуток в серцях –

З нетерпінням чекаєм весни.

Весни коли все розквітає

І всі душі зіграли тепло-

Тоді ти усе пригадаєш, –

Все що в юності з нами було.

Наче птах відлетіли літа

У вирій, як ключ журавлиний –

Відшуміла пора золота,

Життя є таким швидкоплинним.

Все йде в небуття і спливає

Це правда і сутність одвічна,

І лише любов не вмирає,

Бо любов то є Бог – вона вічна.

Петро Черняк

А під кінець порадив, щоб ми довіряли своїй другій половинці, як собі. І не нав’язували їй свою долю. Тоді вона стане дійсно вашою. Не повірити неможливо, коли це так переконливо-романтично.

Оля Бовкун, молодіжний прес-центр фестивалю