Молодіжний прес-центр: Поліна Кондратьєва
Місто
Київ
Напрямки журналістики
Телебачення, радіо, Інтернет
Соцмережі
“Незвичайний спогад” або “Чому я хочу на Ретрофест?”
Я завжди увечері думаю перед сном, прокручую різні ситуації, що можуть зі мною статися або ті, про які мрію. Інколи це потаємні думки, інколи це так звані “меморіс”, а інколи навпаки ситуації, які хочеться забути – “фейли”.. Коли ми думаємо про щось одне, воно завжди переплітається з іншим, і так допоки не поринеш у чудовий світ різнобарвних снів..
Це сталося ще раз, мої думки знову змінилися, але вже із спогадом. Таким осяйним, світлим, літнім спогадом… Як з друзями ходили на ретро-вечірку, хоч і не знали половини пісень (не те покоління, як кажуть деякі дорослі) але відірвалися так, що потім тиждень перебували під впливом емоцій та співали: “Я люблю буги-вуги, я танцую буги-вуги каждый день.” Як каталися на казкових ретро-автівках мальовничими пейзажами Кам’янця та кричали “Юхууууу” під ритми “Стіляг”, а відлуння того “юху” поступово розчинялося біля замку.
А цей запальний рок-н-рол та твіст, ну неможливо було втримуватися і не підтанцьовувати! Як все таки класно було проводити час там, де душа відпочиває та летить у танець, де жінки та дівчата вдягнені в “посиплені” горошком спіднички та сукенки, а хлопці з чоловіками в галантні костюми (в клітинку) та у вінтажні капелюхи, де зачіски навіть краще ніж у самої Мадонни, де у кожного щосекунди відкривалася купа нових можливостей, де посмішки можна було побачити на обличчі у кожної людини…
23:28 – Мені раптом надходить повідомлення: -То, що, може повторимо? Кам’янець чекає! А у відповідь – три чіткі слова : -ТАК, ТАК і ще раз ТАК!!!
Поліна Кондратьєва